самоспоживчий

[sɑmospoʒɪʋt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (екон.) такий, що стосується використання виробленого товару чи послуги самим виробником для власних потреб, без надходження на ринок.

  2. (перен.) спрямований всередину, на задоволення власних інтересів, ізольований від зовнішнього впливу або обміну.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоспоживчий, р. самоспоживчого, д. самоспоживчому, з. самоспоживчого, о. самоспоживчим, м. самоспоживчім

Більше записів