1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що сполучений (ермітово спряжений) оператор або матриця дорівнює самому собі; синонімічне до термінів «ермітів» або «самоспряжений».
2. (у фізиці) властивий або стосовний операторам, які відповідають фізичним спостережуваним величинам, для яких виконується умова самоспряженості.