самоспалахування

[sɑmospɑlɑxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спонтанне займання речовини внаслідок внутрішніх хімічних або біохімічних процесів без зовнішнього джерела вогню, що часто призводить до пожежі (наприклад, у вугільних відвалах, стогах сіна, олійному ганчір’ї).

  2. У техніці та хімії — миттєве самозаймання палива в двигуні внутрішнього згоряння або іншій системі внаслідок різкого стиснення або підвищення температури, що не контролюється іскрою або запалюванням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоспалахування, р. самоспалахування, д. самоспалахуванню, з. самоспалахування, о. самоспалахуванням, м. самоспалахуванні, к. самоспалахування

Більше записів