саморуйнування

[sɑmorujnuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія, спрямована на свідоме або несвідоме знищення самого себе, своїх здобутків, життєвих перспектив або психічного та фізичного здоров’я.

  2. У психології — деструктивна поведінка особистості, що проявляється в діях, думках або емоціях, які завдають шкоди власному благополуччю, соціальному статусу або життєдіяльності.

  3. У техніці, фізиці — процес руйнування об’єкта, механізму або системи внаслідок дії внутрішніх сил, дефектів або нестійкості, без зовнішнього втручання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморуйнування, р. саморуйнування, д. саморуйнуванню, з. саморуйнування, о. саморуйнуванням, м. саморуйнуванні, к. саморуйнування

Більше записів