саморозширення — процес або властивість системи, організму чи явища збільшувати свої розміри, обсяг, сферу впливу або складність за рахунок власних ресурсів або внутрішніх механізмів, без зовнішнього керування.
саморозширення — у філософії та теології: поняття, що позначає здатність Абсолюту, Бога чи всесвіту до нескінченного внутрішнього розгортання та втілення потенційних можливостей.
саморозширення — у техніці та програмуванні: властивість системи або структури динамічно збільшувати свій обсяг або потужність для обробки зростаючого навантаження, часто шляхом додавання нових модулів або ресурсів.