саморозширення

[sɑmorozʃɪrɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. саморозширення — процес або властивість системи, організму чи явища збільшувати свої розміри, обсяг, сферу впливу або складність за рахунок власних ресурсів або внутрішніх механізмів, без зовнішнього керування.

  2. саморозширення — у філософії та теології: поняття, що позначає здатність Абсолюту, Бога чи всесвіту до нескінченного внутрішнього розгортання та втілення потенційних можливостей.

  3. саморозширення — у техніці та програмуванні: властивість системи або структури динамічно збільшувати свій обсяг або потужність для обробки зростаючого навантаження, часто шляхом додавання нових модулів або ресурсів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозширення, р. саморозширення, д. саморозширенню, з. саморозширення, о. саморозширенням, м. саморозширенні, к. саморозширення

Більше записів