1. (від англ. forcing) У математиці, зокрема в теорії множин — метод доказу несуперечності та незалежності аксіом, заснований на розширенні універсуму множин за допомогою спеціально побудованих частково впорядкованих множин (форсінгових умов).
2. (від англ. force — примушувати, форсувати) У кіберспорті та комп’ютерних іграх — тактичний прийом, що полягає в навмисному примушенні супротивника до невигідних для нього дій або витрачання ресурсів (наприклад, “форсинг економіки” в Counter-Strike).
3. (від англ. force — примушувати, форсувати) У покері — стратегія гри, що полягає в постійному чи частому підвищенні ставок з метою примусити суперників до фолду (здачі карт).