Значення
-
(фіз.) Спонтанний процес втрати електричного заряду накопичувачем (конденсатором, акумулятором тощо) через власну провідність діелектрика або електроліту, що призводить до зменшення напруги з часом.
-
(психол.) Автоматичне, мимовільне зняття нервово-психічної напруги, стресу або афекту, що часто відбувається через неконтрольовані рухи, міміку, вокалізації або інші психофізіологічні реакції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморозрядження, р. саморозрядження, д. саморозрядженню, з. саморозрядження, о. саморозрядженням, м. саморозрядженні, к. саморозрядження