Значення
-
Здатність до створення нових форм, до формального новаторства (переважно в мистецтві).
-
Процес утворення, створення нових форм чого-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. формотворчість, р. формотворчості, д. формотворчості, з. формотворчість, о. формотворчістю, м. формотворчості, к. формотворчосте