саморегулювання

1. Властивість біологічних, технічних, соціальних та інших систем автоматично підтримувати необхідний для нормального функціонування стан або рівень певних показників за допомогою внутрішніх механізмів, без зовнішнього втручання.

2. В економіці та професійній діяльності — принцип організації, при якому регулюючі функції (наприклад, встановлення стандартів, контроль їх дотримання, розгляд спорів) здійснюються безпосередньо учасниками ринку або представниками професії через спеціально створені громадські (недержавні) органи.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |