1. (у психології) процес усвідомлення та безумовного прийняття особистістю всіх аспектів власного “Я” — як сильних сторін і переваг, так і слабкостей, недоліків та обмежень, що супроводжується відчуттям цінності себе без умовних вимог чи суворих оцінок.
2. (у філософії та соціальних науках) акт або стан добровільного визнання та інтеграції в образ себе певних якостей, статусів, ролей або обставин життя, що часто передбачає внутрішнє подолання заперечень чи суспільних стереотипів.