самопрядковий

[sɑmoprjɑdkoʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який стосується самопрялки — ручного пристрою для прядіння вовни, льону тощо, що має колесо, яке приводиться в рух ногою, звільняючи руки пряхи.

  2. Який стосується селаСамопрядка (наприклад, у Харківській області) або пов’язаний із ним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопрядковий, р. самопрядкового, д. самопрядковому, з. самопрядкового, о. самопрядковим, м. самопрядковім

Більше записів