самопрядка

[sɑmoprjɑdkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ручний або ножний пристрій для прядіння вовни, льону тощо, що приводиться в рух за допомогою колеса, педалі або кривошипа, відрізняється від простішої прялки більшою продуктивністю та механізацією процесу намотування нитки на веретено.

  2. Розмовна назва прядильної машини або напівавтомата для домашнього використання, що працює від механічного привода.

  3. У переносному значенні — про щось, що функціонує автоматично або з мінімальним втручанням людини (застаріле, образне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопрядка, р. самопрядки, д. самопрядці, з. самопрядку, о. самопрядкою, м. самопрядці, к. самопрядко

Більше записів