самоправний
[sɑmoprɑʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що діє самовільно, без дозволу або всупереч волі інших; свавільний, своєвільний.
-
(Заст.) Який має право чи повноваження сам приймати рішення, самостійно керувати; самовладний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоправний, р. самоправного, д. самоправному, з. самоправного, о. самоправним, м. самоправнім