1. Такий, що діє самовільно, без дозволу або всупереч волі інших; свавільний, своєвільний.
2. (Заст.) Який має право чи повноваження сам приймати рішення, самостійно керувати; самовладний.
самоправний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |