самоправничати

[sɑmoprɑʋnɪt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самовільно вживати владу, діяти свавільно, не рахуючись із законами чи волею інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоправничати, р. самоправничатів, д. самоправничатам, з. самоправничати, о. самоправничатами, м. самоправничатах, к. самоправничати

Більше записів