1. Властивість живого організму, тканини або клітини відновлювати втрачені частини, забезпечувати постійне оновлення своєї структури в процесі життєдіяльності.
2. (Переносно) Здатність системи, організації, колективу тощо внутрішніми силами та ресурсами оновлюватися, удосконалюватися, адаптуватися до нових умов без зовнішнього втручання.
3. (У психології та саморозвитку) Активний, свідомий процес особистісного розвитку, набуття нових знань, навичок та якостей, спрямований на внутрішнє оновлення та самовдосконалення.