самопоглинання

1. Фізичне явище, коли система (наприклад, атом, молекула) поглинає власне випромінювання, що призводить до зміни її енергетичного стану або спектральних характеристик.

2. У переносному значенні — стан крайньої концентрації на власних думках, переживаннях або внутрішньому світі, що призводить до повного ігнорування зовнішнього оточення; самозаглибленість, інтровертована медитація.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |