Значення
-
Фізичне явище, коли система (наприклад, атом, молекула) поглинає власне випромінювання, що призводить до зміни її енергетичного стану або спектральних характеристик.
-
У переносному значенні — стан крайньої концентрації на власних думках, переживаннях або внутрішньому світі, що призводить до повного ігнорування зовнішнього оточення; самозаглибленість, інтровертована медитація.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопоглинання, р. самопоглинання, д. самопоглинанню, з. самопоглинання, о. самопоглинанням, м. самопоглинанні, к. самопоглинання