самоподавач

[sɑmopodɑʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самоподавач — власна назва пристрою або механізму, призначеного для автоматичного подавання (подачі) чого-небудь: сировини, матеріалів, деталей тощо.

  2. Самоподавач — розмовна назва людини, яка сама подає (надає) документи, заяву, звернення до офіційної інстанції, часто у значенні “той, хто особисто з’явився з подачею документів”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоподавач, р. самоподавача, д. самоподавачеві, з. самоподавач, о. самоподавачем, м. самоподавачеві, к. самоподавачу

Більше записів