Значення
-
Верхня засклена частина віконної чи дверної рами, яка може відкриватися окремо або бути глухою.
-
Верхня частина вікна, що має форму напівкруглої арки, часто оздоблена фігурним склінням.
-
Застаріле: невелике віконце над дверима або основним вікном для додаткового освітлення та вентиляції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фрамуга, р. фрамуги, д. фрамузі, з. фрамугу, о. фрамугою, м. фрамузі, к. фрамуго
Походження слова (Етимологія)
Слово «фрамуга» походить з німецької мови, де воно означає «віконна рама» або «дверна фрамуга». Воно потрапило в українську мову через польське посередництво. Спочатку в німецькій мові це слово означало «рама», а згодом набуло спеціального значення — верхня частина вікна або дверей, яка відчиняється окремо. Таким чином, «фрамуга» — це конструктивний елемент, який використовується для провітрювання приміщення.