самопідтримання

Значення

1. Стан або властивість системи (біологічної, технічної, соціальної), при якому вона здатна підтримувати свою існування, функціонування або стабільність за рахунок власних ресурсів і внутрішніх механізмів, без зовнішнього втручання чи постійного зовнішнього забезпечення.

2. У біології та екології — здатність популяції, екосистеми чи організму до самовідтворення та підтримки життєвого циклу завдяки внутрішнім процесам, таким як обмін речовин, відтворення та адаптація.

3. У техніці та інформатиці — властивість системи автоматично підтримувати свою працездатність, виправляти помилки, оновлюватися або відновлюватися без участі людини.

4. У психології та саморозвитку — практика особистої турботи про свій фізичний, емоційний та психічний стан, що дозволяє зберігати внутрішню рівновагу та ефективно функціонувати.

Правопис та відмінювання