Значення
-
Спеціальний пристрій або механізм, призначений для автоматичного переривання електричного кола, роботи машини чи процесу за певних умов (наприклад, за надмірного навантаження, перегріву) з метою запобігання аварії чи пошкодження.
-
У комп’ютерному програмуванні — функція, процедура або блок коду, який містить умову для припинення власної рекурсивної виконавчої процедури, запобігаючи нескінченному циклу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопереривник, р. самопереривника, д. самопереривникові, з. самопереривник, о. самопереривником, м. самопереривникові, к. самопереривнику