Значення
-
У лінгвістиці: перенесення слова з одного рядка на інший, при якому розрив відбувається між складами всередині слова, а не між окремими словами в словосполученні.
-
У психології та езотериці: гіпотетична здатність свідомості або психічної енергії людини впливати на власний фізичний стан, здоров’я або навколишню реальність без посередництва зовнішніх матеріальних дій; самовнушення, спрямоване на зцілення або трансформацію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопереносіння, р. самопереносіння, д. самопереносінню, з. самопереносіння, о. самопереносінням, м. самопереносінні, к. самопереносіння