самоперенесення

[sɑmopɛrɛnɛsɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у психології та езотериці) Гіпотетичний процес або стан, при якому свідомість або уява індивіда мимоволі або навмисно “переноситься” за межі фізичного тіла, сприймаючи себе окремо від нього; астральна проекція.

  2. (у літературознавстві та мистецтві) Прийом, коли автор або художник у творі ментально ідентифікує себе з об’єктом зображення, “переносячи” власне “я” в інший простір, час чи образ для глибшого його відтворення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперенесення, р. самоперенесення, д. самоперенесенню, з. самоперенесення, о. самоперенесенням, м. самоперенесенні, к. самоперенесення

Більше записів