самоперенесення

1. (у психології та езотериці) Гіпотетичний процес або стан, при якому свідомість або уява індивіда мимоволі або навмисно “переноситься” за межі фізичного тіла, сприймаючи себе окремо від нього; астральна проекція.

2. (у літературознавстві та мистецтві) Прийом, коли автор або художник у творі ментально ідентифікує себе з об’єктом зображення, “переносячи” власне “я” в інший простір, час чи образ для глибшого його відтворення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |