самоперемикач

[sɑmopɛrɛmɪkɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій або механізм, здатний автоматично перемикатися з одного режиму роботи, стану або електричного кола на інший без зовнішнього втручання оператора.

  2. У техніці зв’язку та електроніці — комутаційний елемент, що за певних умов (наприклад, досягнення певного рівня сигналу, температури, тиску) самостійно змінює шлях проходження сигналу або струму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперемикач, р. самоперемикача, д. самоперемикачеві, з. самоперемикач, о. самоперемикачем, м. самоперемикачеві, к. самоперемикачу

Більше записів