самоперемагнічувальний
[sɑmopɛrɛmɑɦnit͡ʃuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(фіз.) Здатний до самоперемагнічування — набувати залишкової намагніченості після дії зовнішнього магнітного поля.
-
(перен., рідк.) Такий, що має властивість самопідтримуватися, самопосилюватися або зберігати сталий внутрішній стан без зовнішніх впливів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоперемагнічувальний, р. самоперемагнічувального, д. самоперемагнічувальному, з. самоперемагнічувального, о. самоперемагнічувальним, м. самоперемагнічувальнім