1. (філософія, релігія) Внутрішній, часто споглядальний процес, спрямований на повне відчуження власної волі, інтересів та особистості заради служіння вищій ідеї, абсолюту або Богу; самозречення, аскетичне самопожертвування.
2. (психологія, педагогіка) Свідома та цілеспрямована діяльність з передачі власного досвіду, знань, навичок або духовних цінностей іншій особі або групі, що часто розглядається як форма самовдосконалення або виконання місії.