самопередача

[sɑmopɛrɛdɑt͡ʃɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У техніці зв’язку — процес передачі сигналу або даних, при якому приймальний пристрій одночасно є їхнім джерелом, що створює петлю зворотного зв’язку; часто використовується для тестування обладнання, коли переданий сигнал повертається до відправника для аналізу.

  2. У психології та соціальних комунікаціях — усвідомлена діяльність з добровільного розкриття інформації про себе, своїх думок, почуттів або переживань іншій особі або групі осіб.

  3. У філософії та релігії — акт цілеспрямованого відчуження або жертви власних інтересів, прав або особистих якостей заради іншої людини, ідеї або вищої мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопередача, р. самопередачі, д. самопередачі, з. самопередачу, о. самопередачею, м. самопередачі, к. самопередаче

Більше записів