самопасом

1. (іст.) Спеціальний пристрій у вигляді дерев’яної рами з гострими металевими зубцями, який використовувався для ручного збирання (жаття) зернових культур; ручна коса-лісівка.

2. (перен., рідк.) Про будь-який засіб або спосіб, що забезпечує автоматичне, безперебійне та легке виконання якоїсь роботи або отримання чогось, аналогічно до того, як самопасом полегшував збір урожаю.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |