самопасом

[sɑmopɑsom] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (іст.) Спеціальний пристрій у вигляді дерев’яної рами з гострими металевими зубцями, який використовувався для ручного збирання (жаття) зернових культур; ручна коса-лісівка.

  2. (перен., рідк.) Про будь-який засіб або спосіб, що забезпечує автоматичне, безперебійне та легке виконання якоїсь роботи або отримання чогось, аналогічно до того, як самопасом полегшував збір урожаю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопас, р. самопаса, д. самопасові, з. самопаса, о. самопасом, м. самопасі, к. самопасе

Більше записів