самоосвіта

[sɑmoosʋitɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Цілеспрямована освітня діяльність людини, що здійснюється нею самостійно, без безпосередньої участі викладача, з метою здобуття знань, розвитку навичок і розширення кругозору.

  2. Процес безперервного, переважно самостійного, навчання та інтелектуального розвитку протягом життя, що супроводжує або доповнює формальну освіту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоосвіта, р. самоосвіти, д. самоосвіті, з. самоосвіту, о. самоосвітою, м. самоосвіті, к. самоосвіто

Більше записів