1. Психологічний стан або процес, при якому особа внутрішньо звинувачує, критикує або засуджує саму себе за вчинки, думки або риси характеру, що суперечать її власним моральним принципам або соціальним нормам; форма самокритики, що має деструктивний відтінок.
2. У релігійному (переважно християнському) контексті — добровільне визнання своєї гріховності та недосконалості перед Богом, що розглядається як перший крок до каяття та духовного очищення.