самоосуд

1. Критичне ставлення до власних вчинків, думок або почуттів; осуд самим собою своїх помилок, недоліків або провин.

2. У філософії та психології — внутрішня моральна оцінка власної поведінки, що виникає в результаті порівняння своїх дій з прийнятими етичними нормами та ідеалами.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |