самоорієнтовний
[sɑmoorijɛntoʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у психології, соціології) Такий, що орієнтується на власні цінності, переконання, інтереси або почуття, а не на зовнішні впливи, очікування чи норми; здатний до автономного вибору та поведінки.
-
(у техніці, матеріалознавстві) Такий, що має властивість самоорієнтації, тобто спонтанного впорядкування молекул, частинок або структур у певному напрямку без зовнішнього втручання (наприклад, про самоорієнтовні полімерні матеріали).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоорієнтовний, р. самоорієнтовного, д. самоорієнтовному, з. самоорієнтовного, о. самоорієнтовним, м. самоорієнтовнім