Древослів

Словник Української Мови

самоорганізувальний

[sɑmoorɦɑnizuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який стосується самоорганізації, властивий їй; такий, що сам організується, здатний до самоорганізації (про систему, процес, структуру тощо).

  2. Призначений або спрямований на організацію самого себе, власних дій, процесів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоорганізувальний, р. самоорганізувального, д. самоорганізувальному, з. самоорганізувального, о. самоорганізувальним, м. самоорганізувальнім

Більше записів