самоорганізовуваний
[sɑmoorɦɑnizoʋuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про систему, структуру, процес) Здатний до самоорганізації; такий, що має властивість спонтанно впорядковуватися, формувати складну організацію або структуру без зовнішнього керуючого впливу.
-
(у техніці, інформатиці) Такий, що автоматично налаштовує власну роботу, конфігурацію або параметри для досягнення оптимального функціонування без прямої інтервенції людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоорганізовуваний, р. самоорганізовуваного, д. самоорганізовуваному, з. самоорганізовуваного, о. самоорганізовуваним, м. самоорганізовуванім