1. Властивість складних динамічних систем, завдяки якій вони спонтанно, без зовнішнього керування, формують просторові, часові або функціональні структури; процес такого самостійного упорядкування.
2. Здатність колективу, організації або соціальної системи до автономного встановлення внутрішнього порядку, розподілу функцій та узгодженої діяльності без детального зовнішнього контролю.
3. Особиста здатність індивіда планувати, організовувати та контролювати власну діяльність, час і ресурси для досягнення поставлених цілей.