самоопускний
[sɑmoopusknɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(техн.) Такий, що опускається, знижується або занурюється в рідину самостійно, без зовнішнього механічного впливу, зазвичай за рахунок власної ваги або спеціальної конструкції (наприклад, про самоопускний хвилевід).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоопускний, р. самоопускного, д. самоопускному, з. самоопускного, о. самоопускним, м. самоопускнім