самоопромінювання

1. (у фізиці, радіобіології) Процес, при якому об’єкт (наприклад, радіоактивна речовина, джерело випромінювання) опромінює сам себе власним іонізуючим випромінюванням.

2. (у техніці, метрології) Небажаний вплив власного випромінювання приладу (наприклад, детектора, датчика) на його показання або стан, що може спричинити похибки вимірювань або пошкодження.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |