Значення
-
(у фізиці, радіобіології) Процес, при якому об’єкт (наприклад, радіоактивна речовина, джерело випромінювання) опромінює сам себе власним іонізуючим випромінюванням.
-
(у техніці, метрології) Небажаний вплив власного випромінювання приладу (наприклад, детектора, датчика) на його показання або стан, що може спричинити похибки вимірювань або пошкодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоопромінювання, р. самоопромінювання, д. самоопромінюванню, з. самоопромінювання, о. самоопромінюванням, м. самоопромінюванні, к. самоопромінювання