Значення
-
Стан або властивість суб’єкта (підприємства, організації, проекту), при якому доходи від його діяльності повністю покривають всі понесені витрати, забезпечуючи фінансову незалежність і відсутність потреби у зовнішньому фінансуванні.
-
Економічний показник, що характеризує момент, коли сукупний прибуток від реалізації продукту, послуги чи інвестиції досягає обсягу вкладених у них коштів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоокупність, р. самоокупності, д. самоокупності, з. самоокупність, о. самоокупністю, м. самоокупності, к. самоокупносте