самообертання

[sɑmoobɛrtɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власний обертальний рух тіла навколо своєї осі, що відбувається без зовнішнього впливу або підтримується внутрішніми силами; авторитація.

  2. (У техніці) Обертання деталі, механізму або апарату, що виникає внаслідок внутрішніх сил системи, без безпосереднього прикладання зовнішнього крутного моменту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самообертання, р. самообертання, д. самообертанню, з. самообертання, о. самообертанням, м. самообертанні, к. самообертання

Більше записів