самообдурення

Значення

1. Психологічний стан або процес, при якому особа свідомо чи несвідомо вводить себе в оману, ілюзію або помилкове переконання, часто з метою уникнення неприємної правди, зменшення внутрішнього конфлікту або самоствердження.

2. У філософському та соціальному контексті — стратегія мислення, що полягає в добровільному прийнятті хибних ідей про себе або реальність, що призводить до спотвореного самосприйняття та відчуження від об’єктивних фактів.

Правопис та відмінювання