Значення
-
Процес здобуття знань, умінь і навичок власними силами, без систематичного керівництва вчителя або викладача; самоосвіта.
-
(у психології) Вид навчання, при якому суб’єкт самостійно визначає цілі, завдання, відбирає матеріал, методи та засоби його опанування, а також здійснює контроль і оцінювання результатів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонавчання, р. самонавчання, д. самонавчанню, з. самонавчання, о. самонавчанням, м. самонавчанні, к. самонавчання