самонарахування

[sɑmonɑrɑxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія автоматичного зарахування коштів, відсотків, штрафів тощо на рахунок однієї організації або особи без прямого розпорядження іншої сторони, як правило, на підставі раніше укладеної угоди чи закону.

  2. У бухгалтерському обліку — внутрішня операція з нарахування певних сум (наприклад, амортизації, резервів) в межах одного підприємства або установи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонарахування, р. самонарахування, д. самонарахуванню, з. самонарахування, о. самонарахуванням, м. самонарахуванні, к. самонарахування

Більше записів