самоналагодження

[sɑmonɑlɑɦodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або дія автоматичного приведення системи, механізму чи організму до працездатного, оптимального стану без зовнішнього втручання, за рахунок власних ресурсів і програм.

  2. У переносному значенні — внутрішня психологічна робота людини з метою досягнення гармонії, балансу, відновлення емоційних та фізичних сил.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоналагодження, р. самоналагодження, д. самоналагодженню, з. самоналагодження, о. самоналагодженням, м. самоналагодженні, к. самоналагодження

Більше записів