самонакладач

1. (поліграфія) Пристрій у друкарських машинах або верстатах, що автоматично подає та розкладає аркуші паперу для друку.

2. (історія, релігія) Особа, яка добровільно накладає на себе покарання, аскезу або певні обмеження з релігійних чи моральних мотивів; аскет.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |