Значення
-
Надія на власні сили, можливості або здібності; впевненість у собі, самовпевненість.
-
(у філософському та психологічному контексті) Внутрішня опора на самого себе, стан душевної самодостатності, коли особистість знає, що може покладатися на власні судження та рішення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонадія, р. самонадії, д. самонадії, з. самонадію, о. самонадією, м. самонадії, к. самонадіє