самоліквідований

1. (про організацію, об’єднання, установу) Такий, що припинив свою діяльність самостійно, за власним рішенням, без зовнішнього втручання чи офіційного розпуску.

2. (перен., про явище, стан) Такий, що зник, припинив існування внаслідок власних внутрішніх причин, суперечностей або неможливості подальшого функціонування.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |