гіпоподій

Гіпоподій — у давньогрецькій архітектурі: нижня частина підніжжя колони, що має форму квадратної плити, основа цоколя.

Гіпоподій — у ботаніці: нижня, розширена частина зав’язі квітки, що утворюється з квітколожа та часто бере участь у формуванні плоду.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |