Значення
-
Самоліквідність — властивість застарілих, непотрібних або неактуальних явищ, понять, термінів, соціальних інститутів тощо зникати, відмирати природним шляхом унаслідок втрати суспільної потреби в них, без зовнішнього адміністративного втручання.
-
Самоліквідність — у лексикології: процес виходу слова або виразу з активного вжитку внаслідок зникнення позначуваного ним предмета, явища або поняття (наприклад, “нарком”, “колгосп”, “червінець”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоліквідність, р. самоліквідності, д. самоліквідності, з. самоліквідність, о. самоліквідністю, м. самоліквідності, к. самоліквідносте