1. (фізіол.) Зменшення різниці електричних потенціалів (мембранного потенціалу) між внутрішньою та зовнішньою стороною клітинної мембрани, коли внутрішня частина стає менш негативною порівняно із зовнішнім середовищем; зсув потенціалу спокою клітини в бік менш негативних значень.
2. (мед., нейрофізіол.) Патологічний стан або процес, при якому збудливість нейрона чи іншої збудливої клітини підвищується через недостатню поляризацію її мембрани в стані спокою.