гіпополяризація

[ɦipopoljɑrɪzɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

(фізіол.) Зменшення різниці електричних потенціалів (мембранного потенціалу) між внутрішньою та зовнішньою стороною клітинної мембрани, коли внутрішня частина стає менш негативною порівняно із зовнішнім середовищем; зсув потенціалу спокою клітини в бік менш негативних значень.
(мед., нейрофізіол.) Патологічний стан або процес, при якому збудливість нейрона чи іншої збудливої клітини підвищується через недостатню поляризацію її мембрани в стані спокою.

Граматичні форми:

н. гіпополяризація, р. гіпополяризації, д. гіпополяризації, з. гіпополяризацію, о. гіпополяризацією, м. гіпополяризації, к. гіпополяризаціє