Значення
-
(у психології, педагогіці) Процес або здатність індивіда самостійно виявляти та виправляти власні помилки, неточності в мовленні, діяльності, поведінці або мисленні.
-
(у техніці, системах керування) Автоматичне коригування роботи механізму, пристрою або алгоритму шляхом зворотного зв’язку для усунення відхилень від заданих параметрів без зовнішнього втручання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самокорекція, р. самокорекції, д. самокорекції, з. самокорекцію, о. самокорекцією, м. самокорекції, к. самокорекціє