самоконтрольний

[sɑmokontrolʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Якість, властивість або стан, що характеризується здатністю до самоконтролю; такий, що має самоконтроль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоконтрольний, р. самоконтрольного, д. самоконтрольному, з. самоконтрольного, о. самоконтрольним, м. самоконтрольнім

Більше записів